Реалізація експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна

27 Червня 2019 року о 13:10

Норми Європейської хартії місцевого самоврядування встановлюють право органів місцевого самоврядування в межах закону вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Черговим кроком з реалізації норм міжнародних нормативних актів та деталізації таких норм на рівні національного законодавства, в частині здійснення повноважень органів місцевого самоврядування, стало введення в дію з 01 липня 2019 року Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна (далі – Порядок).

Відповідна постанова Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 367 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності», якою затверджено зазначений вище Порядок, встановлює що експериментальний проект з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна має бути реалізований з 1 липня 2019 року по 31 грудня 2020 року.

Так, Порядок встановлює що уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути:

– виконавчий орган сільської, селищної, міської ради – якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;

– районні в м. Києві державні адміністрації – якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації;

– місцева державна адміністрація – якщо об’єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій.

Слід нагадати, що повноваження щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно також належить до компетенції  виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій.

Однак, суттєвою відмінністю є те, що виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Водночас, зазначена постанова вплинула на розвиток електронного документообігу в України та концепції взаємообміну між державними підсистемами та реєстрами, спростивши процедуру отримання державним реєстратором інформацію про присвоєння адреси.

Так, з 1 липня 2019 року, документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, також не вимагається державним реєстратором у разі, коли адреса отримана під час реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна та зазначена в документі, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта. У такому разі державний реєстратор відповідно до зазначених заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що згідно з вимогами законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, обов’язково перевіряє відсутність суперечностей між заявленою адресою та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Крім того, норми Порядку визначають, що для зміни адреси об’єкта нерухомого майна у разі об’єднання, поділу об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо), може не подаватись документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна до його об’єднання, поділу або виділення частки, якщо право власності на об’єкт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.