Переваги наявності державного реєстратора в територіальній громаді

9 Квітня 2019 року о 15:37

Децентралізація, яка розпочалась у 2016 році, наразі є однією з найбільш динамічних реформ в Україні. Це, насамперед, і об’єднання територіальних громад, і підвищення якості надання адміністративних послуг на місцях, наближення адміністративної послуги до пересічного громадянина, і наповнення місцевого бюджету. У ході децентралізації об’єднані територіальні громади отримали більш широкі повноваження, можливості і ресурси. Змінами до Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено можливість надання адміністративних послуг на базі об’єднаної територіальної громади. Перелік адміністративних послуг, які можуть надаватися на місцях, постійно розширюється, а якість їх надання стабільно зростає. Кожна об’єднана територіальна громада сама вирішує, у який спосіб швидко та доступно надавати ці послуги жителям.

Враховуючи, що одним з пріоритетних напрямків є наближення надання адміністративних послуг до населення та якість таких послуг, багатьма територіальними громадами Запорізької області прийнято рішення про введення до штатних одиниць посад державних реєстраторів. Відповідно перспективного плану формування територій громад Запорізької області, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 938-р, на території Запорізької області створено 52 територіальні громади. Послуги у сфері державної реєстрації прав та державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців надаються у 20 територіальних громадах Запорізької області.

Якщо керівництво територіальної громади ще зволікає і розмірковує над необхідністю введення до штату посади державного реєстратора то переконатись в перевагах наявності такої посади дуже просто. Ось, декілька з таких переваг. Жителям громад, в яких наявні державні реєстратори вже не доведеться їхати за десятки кілометрів у районний чи обласний центри, за отриманням потрібної адміністративної послуги. Державний реєстратор громади надасть її на місці. Це і є реалізацією принципу доступності. Людина витрачає мінімум часу і ресурсів на можливість дістатися до місця отримання адміністративної послуги, на спілкування з адміністратором чи державним реєстратором, отримує вичерпну інформацію про пакет документів, необхідний для проведення тієї чи іншої державної реєстрації. Це і є принцип прозорості, оскільки людина звернеться за місцем реєстрації, подасть документи без черги, а державний реєстратор – орієнтований на надання якісної адміністративної послуги та наповнення бюджету своєї територіальної громади.

В разі прийняття територіальною громадою рішення про введення посади державного реєстратора, необхідно керуватись наступними нормативними актами: Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі – Закон № 1952); Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі – Закон № 755); наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2015 № 2790/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1667/28112 «Про врегулювання відносин, пов’язаних зі статусом державного реєстратора» (далі – наказ № 2790/5); постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року № 860 «Про реалізацію експериментального проекту у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – постанова № 860).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1952, державним реєстратором, серед іншого, є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону № 755, державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту, відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації

Відповідно до наказу № 2790/5 встановлені наступні кваліфікаційні вимоги до державного реєстратора. Для державних реєстраторів прав на нерухоме майно, державних реєстраторів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, крім вимог, передбачених Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», встановлюються такі вимоги: вільне володіння державною мовою, стаж роботи за фахом на державній службі на посаді не нижче провідного спеціаліста не менше 1 року або стаж роботи в інших сферах управління не менше 3 років.

Крім того, згідно з постановою № 860, з 1 січня 2019 року всі кандидати на посаду державних реєстраторів, під час призначення їх на відповідні посади у виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністраціях, в обов’язковому порядку мають скласти іспит на знання законодавства та отримати сертифікат. Визначення професійної компетентності осіб здійснюватиметься Міністерством юстиції України шляхом автоматизованого анонімного тестування, що проводиться один раз на місяць.

Тестові завдання розробляються Мін’юстом. Зразок тестових завдань розміщується на офіційній веб-сайті Мін’юсту. Загальний час проведення автоматизованого анонімного тестування становить дві години. Оцінювання результатів автоматизованого анонімного тестування здійснюється системою.

На підставі результатів автоматизованого анонімного тестування визначається професійна компетентність осіб, які мають намір здійснювати функції державних реєстраторів, під час призначення їх на відповідні посади у виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністраціях.

Особи, які правильно відповіли на 75 відсотків тестових завдань, вважаються такими, що успішно пройшли автоматизоване анонімне тестування. Таким особам видається сертифікат про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації, що є обов’язковим документом для призначення особи на відповідну посаду/укладення трудового договору із суб’єктом державної реєстрації з метою виконання функції державних реєстраторів.

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок що наявність державного реєстратора є запорукою реалізації основних прав, свобод та інтересів територіальної громади і, зокрема, її жителів, які закріплені в основному законі та інших нормативно-правових актах України.