Основні положення отримання свідоцтва про право на спадщину

20 Червня 2019 року о 14:06

Питання оформлення спадщини регулюється, зокрема, Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5.

Відповідно до положень Цивільного Кодексу, для того щоб оформити спадкові права, тобто – отримати свідоцтво про право на спадщину, необхідно прийняти спадщину. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 Цивільного Кодексу). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Положення статті 1269 Цивільного Кодексу визначають, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка досягла 14 років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

Якщо ж спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Також, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, може звернутися до суду  для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 1268 Цивільного Кодексу спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців він не заявив про відмову від неї.

Крім того, держава гарантує захист прав окремих категорій громадян. Так, якщо спадкоємцем є малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, або особа, цивільна дієздатність якої обмежена, то такі категорії громадян автоматично вважаються такими, що прийняли спадщину. І для того щоб особа, яка входить до вищезазначеного переліку, змогла відмовитися від спадщини, їй необхідно отримати дозвіл (або від батьків/усиновлювачів/ піклувальника або від органу опіки та піклування в залежності від того, який саме правовий статус має особа).

Згідно з частиною першою статті 1298 Цивільного Кодексу свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена. Тому отримання свідоцтва про право на спадщину є правом спадкоємця, яке він може використати у будь-який час. Головне – відповідно до положень статті 1269 Цивільного Кодексу звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця, якщо спадкоємець не проживав постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини.