Основні нововведення процедури банкрутства фізичної особи згідно Кодексу України з процедур банкрутства

22 Квітня 2019 року о 12:40

 

19 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 № 4212-VI (далі – Закон про банкрутство в редакції від 2011 року), у зв’язку із чим Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ зі змінами та доповненнями викладено в новій редакції, яка регулює процедури банкрутства юридичних особі та фізичних осіб-підприємців.

18 жовтня 2019 року Верховна Рада України ухвалила проект Кодексу України з процедур банкрутства №8060, який предбачає можливість здійснення процедури банкрутства і для фізичних осіб.

Метою проекту є підвищення ефективності процедур банкрутства, рівня захищеності прав кредиторів, вдосконалення процедури продажу майна боржника на аукціоні, підвищення рівня виконання контрактів та судових рішень, врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.

15 квітня 2019 року Президент України підписав Кодекс України з процедур банкрутства (далі – Кодекс).

20 квітня 2019 року в газету «Голос України» № 77 (7083) опубліковано Кодекс, який набуває чинності через шість місяців після його опублікування.

Кодекс складається з чотирьох книг. У першій викладені загальні положення і терміни, у другій регулюється діяльність та організація арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), у третій розглядається питання банкрутства юридичних осіб, у четвертій роз’яснюється процедура банкрутства фізичних осіб.

Згідно положень Кодексу ініціювати у господарському суді порушення справи про банкрутство фізичної особи може лише сам боржник. Якщо позичальник не хоче, щоб ця процедура до нього застосовувалася, кредитор цього зробити не зможе. Відкрити провадження про неплатоспроможність можливо лише за низки умов, а саме:

  1. Розмір прострочених зобов’язань фізичної особи перед кредитором повинен становити щонайменше тридцять мінімальних заробітних плат (зараз 111 690 грн. за мінімальної заробітної плати у розмірі 3 723 грн.).
  2. Боржник (фізична особа) припинив погашати планові платежі в розмірі понад 50% місячних платежів за кожним із зобов’язань протягом двох місяців.
  3. Наявна постанова у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можливо звернути стягнення для покриття боргів.
  4. Інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник (фізична особа) не зможе виконати свої зобов’язання перед кредиторами.

Крім того, процедура банкрутства фізичної особи передбачає:

– що протягом п’яти років після завершення процедури банкрутства таким фізичним особам заборонено повторно ініціювати своє банкрутство, крім випадку, якщо боржник погасив усі борги в повному обсязі у порядку, передбаченому цим Кодексом;

– фізична особа-банкрут перед укладенням кредитних договорів, позики, поруки чи застави зобов’язана письмово повідомляти інші сторони таких угод про факт своєї неплатоспроможності;

– фізична особа не може вважатися з бездоганною діловою репутацією протягом трьох років після визнання його банкрутом;

– за умовами Кодексу піддаються сумніву угоди, які укладались фізичною особою-боржником до ініціювання справи про її банкрутство. Тобто, у разі встановлення факту сумнівного відчуження або переписання майна фізичною особою на близьких їй людей незадовго до процедури банкрутства, такий боржник не зможе скористатись процедурою банкрутства фізичної особи;

– якщо боржник просить визнати себе неплатоспроможним, але в цей час у його родичів і близьких значаться великі статки, то процедура банкрутства до такої людини також застосовуватись не буде;

– на близьких родичів позичальника не може покладатись відповідальність стосовно його заборгованості.

Окремо, слід зазначити, що врегулювати боргове питання фізичної особи можливо через реструктуризацію боргів чи реалізацію майна боржника.

Реструктуризація боргів передбачає використання розстрочки, прощення боргів, зміни строків виплати платежів та інших інструментів, щоб вивести боржника з кризової ситуації. Цей спосіб має обмеження: не можуть бути реструктуровані кредити, отримані на відпочинок, розваги, придбання предметів розкоші, або борги, що з’явилися через участь в азартних іграх та парі. Також неможливо реструктуризувати борги, які стосуються аліментів. Кодекс регулює тільки ті борги, які виникають з договірних правовідносин.

Усі вимоги кредитора до фізичної особи, які виникли щодо кредиту у валюті, конвертуються в гривню за курсом Національного банку України на момент відкриття господарським судом справи про неплатоспроможність фізичної особи.

Крім того, процедура погашення боргів передбачає продаж майна боржника. Вона використовується тоді, коли неможливо погасити борги інакшим способом. На продаж може бути виставлене будь-яке майно, крім єдиного житла боржника (квартира до 60 кв.м. або будинок до 120 кв.м.), коштів на пенсійних рахунках фізичної особи-боржника та у фондах соціального страхування.