Недопущення відчуження майна боржником, внесеним до Єдиного реєстру боржників

10 Липня 2019 року о 10:17

В Україні діє загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!», який реалізується Міністерством юстиції у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.

Метою вказаного проекту є надання безоплатної правової допомоги громадянам та підвищення їх правової обізнаності. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному та звернути суспільну увагу до захисту прав та інтересів дітей, стосовно проблем несплати аліментів на утримання дітей.

Повідомляємо, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 № 2475-VIII удосконалюються та узгоджуються між собою положення Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон), «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про виконавче провадження», «Про дорожній рух», «Про нотаріат» з метою недопущення  відчуження майна боржником, внесеним до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці та містить низку обмежувальних заходів, що унеможливлюють розпорядження боржником належним йому майном та коштами.

У відповідності до приписів Закону державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

При цьому, стаття 24 Закону містить вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав.

Так, пункт 12 частини 1 статті 24 Закону визначає, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Враховуючи вищевказану норму Закону необхідно врахувати, що у цивільному праві передача майна у власність іншій особі (відчуження) є одним із способів здійснення власником повноваження щодо розпорядження. Крім того, розрізняють платне відчуження (купівля-продаж) і безоплатне (дарування), одностороннє (дарування, відмова від власності) та двостороннє (купівля-продаж). Відчуження здійснюється насамперед власником майна на основі договорів, укладених ним із набувачем.

Таким чином, стягнення на майно боржника, що здійснюється шляхом реалізації цього майна на прилюдних торгах, є заходом примусового характеру. Відтак, реалізація майна у такий спосіб пов’язана з протиправною поведінкою боржника внаслідок невиконання ним судового рішення і здійснюється незалежного від його волі.

У разі придбання особою нерухомого майна з прилюдних торгів немає підстав для застосування пункту 12 частини 1 статті 24 Закону.

За аналогією перехід права власності на підставі рішення суду здійснюється незалежно від волевиявлення власника об’єкта нерухомого майна.

Статтею 129-1Конституції України унормовано, що судове рішення є обов’язковим до виконання. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відтак, наявність відомостей про боржника у Єдиному реєстрі боржників не може бути підставою для відмови у державній реєстрації прав на підставі рішення суду, що набрало законної сили, а стосуються випадків вчинення правочинів боржником, що передбачаються відчуження нерухомого майна.