Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини

12 Вересня 2019 року о 14:49

Достатньо велика кількість громадян України під час прийняття спадщини стикаються з проблемами через власну правову необізнаність. Так, трапляються випадки коли спадкоємці пропускають строк, встановлений законодавством для прийняття спадщини. В цьому випадку необхідно знати загальний порядок прийняття спадщини та наслідки пропущення строку для прийняття спадщини.

Відповідно до статті 1216 Цивільного Кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Статтею 1245 Цивільного Кодексу України визначено, що частина спадщини, яка не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.

Згідно з статтею 1268 Цивільного Кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку у шість місяців він не заявив про відмову від неї.

Стаття 1272 Цивільного Кодексу України закріплює наслідки пропущення строку для прийняття спадщини. Так, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного Кодексу України (тобто шести місяців) не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Крім того, законодавством передбачена можливість надати спадкоємцю додатковий строк в судовому порядку. Так, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними,  непереборними,  істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, з метою узагальнення судової практики, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», встановив, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини:

1.) юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;

2.) необізнаність особи про наявність спадкового майна;

3.) похилий вік;

4.) непрацездатність;

5.) незнання про існування заповіту;

6.) встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім’єю);

7.) невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;

8.) відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;

9.) несприятливі погодні умови

Серед причин, які суди визнають поважними при пропущенні строку для прийняття спадщини, можна визначити: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Таким чином, якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк. Позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.