«Я МАЮ ПРАВО!» Хто може бути присяжним?

13 Червня 2019 року о 9:03

В Україні триває процес проведення ряду демократичних реформ, серед яких значної уваги приділено судово-правовій реформі з метою реального забезпечення прав та свобод людини і громадянина.

Відповідно до положень Концепції судово-правової реформи в Україні, головною метою реформи виступає реальне забезпечення самостійності та незалежності судових органів, реалізація демократичних ідей правосуддя, гарантування права громадянина на розгляд його справи компетентним, незалежним і неупередженим судом у загальному процесі.

Одним з важливих інструментаріїв у виконанні поставлених завдань є залучення пересічних громадян до розгляду разом з професійними суддями окремих категорій судових справ. Конституція України гарантує, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Список присяжних затверджується один раз на два роки і переглядається в разі необхідності за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України.

Вимоги, яким повинна відповідати кандидатура присяжного зводяться до наступних:

це має бути громадянин,  який досяг 30 років та постійно проживає (зареєстрований) на території України.

Не можуть бути присяжними громадяни визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними, які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного, які мають не зняту чи не погашену судимість, особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення, а також народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси, громадяни, які досягли шістдесяти п’яти років та особи, які не володіють державною мовою.

Присяжний має право брати участь в дослідженні всіх відомостей і доказів в судовому засіданні, робити нотатки під час судового засідання, з дозволу головуючого задавати питання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються, просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню при вирішенні питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Присяжний зобов’язаний правдиво відповідати на запитання головуючого і учасників судового розгляду, не має права виходити з залу судового засідання під час судового розгляду, не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду по суті процесуальних дій, не збирати та не розголошувати відомості поза судовим засіданням.

Нарадою суду присяжних керує голова, який послідовно ставить на обговорення питання, які вирішуються судом при винесенні вироку, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів. Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а долучається до матеріалів справи і є відкритою для ознайомлення.

На присяжних поширюються гарантії незалежності та недоторканності суддів, встановлені законом, на час виконання ними обов’язків зі здійснення правосуддя.

Крім того, їх праця оплачується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відшкодовуються витрати на проїзд, добові та винаймання житла. Зазначені виплати здійснюються територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету.

На весь час виконання обов’язків у суді за місцем основної роботи за присяжним зберігаються всі гарантії та пільги, а час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.

Законодавчі основи діяльності суду присяжних містяться в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» та Кримінальному процесуальному кодексі України.