Адміністративна відповідальність за порушення трудового законодавства

31 Травня 2019 року о 15:47

На сьогоднішній день законодавством передбачено п’ять видів відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, фінансова та кримінальна. При цьому такі види відповідальності будуть застосовуватися незалежно один від одного.

Слід зазначити, що однією з підстав для притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності посадових осіб є – результати перевірки  Державної служби України з питань праці. В свою чергу, саме підприємство – до фінансової відповідальності.

Зупинимось саме на адміністративній відповідальності.

Взагалі адміністративна відповідальність – це вид юридичної відповідальності, яку застосовують за негрубі правопорушення.

Основні види правопорушень у сфері трудового законодавства та адміністративну відповідальність за такі правопорушення визначено безпосередньо Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до Kодексу України про адміністративні правопорушення за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці накладається адміністративна відповідальність у вигляді штрафів на працівників, посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також громадян – роботодавців.

Статтею 12 Kодексу України про адміністративні правопорушення предбачено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, що досягли до моменту здійснення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Притягненню до адміністративної відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Розміри штрафів за адміністративні правопорушення обчислюють з урахуванням неоподаткованого мінімуму доходів громадян та керуючись нормами Закону України «Про державний бюджет» та  Податковим кодексом України.

Штрафи накладає Державна служба України з питань праці на підставі винесених постанов у ході планової чи позапланової перевірки роботодавця. Виконання цих постанов покладається на Державну виконавчу службу.

У 2018 році Державна служба України з питань праці активізувала перевірки роботодавців на дотримання законодавства про працю. Не одному порушнику довелося сплатити чималі кошти. Із 2019 року штрафи за порушення трудового законодавства зросли. Підвищення штрафів у 2019 році пов’язане із прийняттям Закону «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Цим законом підвищено мінімальну зарплату в 2019 році –  4173 грн.,  від якої і залежать розміри штрафів за порушення трудового законодавства.

За що та в якому розмірі відповідають роботодавці у 2019 році?

У якості прикладу можна навести такі порушення, як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ, розмір штрафу становить 125 190 грн.

– 41 730 грн. за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці);

– 12 519 грн. за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;

– 41 730 грн. за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

– 4 173 грн. за порушення інших вимог трудового законодавства, у тому числі не направлення повідомлення до фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (або несвоєчасне направлення);

– 417 300 грн. зa недопущення до проведення перевірки стосовно оформлення трудових відносин та виявлення нелегальних працівників.

Отже, можна зробити висновок, що відносини між роботодавцем і працівником в багатьох випадках породжують спірні, а іноді конфлікті ситуації. Інтереси роботодавця та найманого працівника не завжди співпадають – як правило, роботодавець прагне при якомога менших витратах власних ресурсів (грошових, фізичних чи інтелектуальних зусиль) отримати якомога більше прибутків. Між тим, посадові особи-роботодавці повинні усвідомлювати необхідність безумовного дотримання вимог законодавства про працю, інакше вони можуть бути притягнуті до відповідальності.

Таким чином, однією з головних причин поширення випадків порушення трудових прав людини є відсутність у працівників достатніх правових знань. Для виправлення такої ситуації бажано, щоб кожен найманий працівник знав свої права, які передбачені діючим законодавством України.